Що потрібно знати до іспиту
- 5 червня 1849 року Фредерік VII підписав Конституцію Королівства Данія (Danmarks Riges Grundlov) — абсолютизм було скасовано.
- У 1864 році Данія програла Другу Шлезвізьку війну й мусила віддати Шлезвіг, Гольштейн і Лауенбург.
- Битва під Дюббелем (Dybbøl) 18 квітня 1864 року стала вирішальною данською поразкою.
- Жінки отримали право голосу на виборах до парафіяльних і міських рад у 1908 році, а до Ріксдагу — зі зміною конституції 1915 року.
- Данську Вест-Індію було продано США в 1917 році за 25 мільйонів доларів.
- За результатами референдумів 1920 року Північний Шлезвіг (Південна Ютландія) возз'єднався з Данією.
- Данія була окупована Німеччиною з 9 квітня 1940 року до 5 травня 1945 року.
- У жовтні 1943 року понад 7 000 данських євреїв допомогли переправити до Швеції.
Конституція 1849 року: Данія стає демократією
У березні 1848 року копенгагенські міщани зажадали від короля Фредеріка VII запровадити вільну конституцію. Король виконав вимогу, скасував абсолютизм і оголосив себе конституційним королем — королем, який править у співпраці з народом на основі конституції. 5 червня 1849 року він підписав Конституцію Королівства Данія — першу вільну конституцію країни.
З конституцією Данія отримала парламент — Ріксдаг (Rigsdagen) — із двома палатами: Фолькетингом і Ландстингом. Голосувати могли чоловіки віком понад 30 років, тоді як ані жінки, ані бідні не мали виборчого права, тобто права голосувати. Утім, як на свій час, конституція була дуже демократичною. Докладніше про період до 1849 року — у розділі Історія Данії до 1849 року, а про сучасну конституцію — у розділі конституція і права.
Шлезвізькі війни та поразка 1864 року
У середині XIX століття данська держава складалася з королівства Данія та герцогств Шлезвіг і Гольштейн. Напруга між прибічниками Данії та прибічниками Німеччини вилилась у 1848-50 роках у громадянську війну — Трирічну війну (Першу Шлезвізьку війну), яку Данія виграла.
Коли Данія в 1863 році ухвалила спільну конституцію для Данії та Шлезвігу — але не для Гольштейну — Пруссія та Австрія в лютому 1864 року оголосили війну. Данська армія мусила залишити оборонну лінію Даневірке (Dannevirke), а 18 квітня 1864 року пруссаки штурмом узяли данські позиції під Дюббелем (Dybbøl) біля Сеннерборга. Данія програла війну й мусила віддати Шлезвіг, Гольштейн і мале герцогство Лауенбург. Король утратив близько двох п'ятих свого населення і третину території. Поразка перетворила Данію на малу державу, яка відтоді проводила сувору політику нейтралітету.
Індустріалізація та нові рухи (1864-1914)
У другій половині XIX століття в Данії відбулась індустріалізація. Багато людей переїздили з села до міст, і виникла нова суспільна група — робітники. Робітничий рух вимагав кращої платні та умов праці, і в 1899 році тривалий конфлікт завершився Вересневою угодою (Septemberforliget), яка досі лежить в основі домовленостей на данському ринку праці. У 1901 році відбулася «зміна системи» (Systemskiftet): було запроваджено парламентський принцип — уряд не може мати проти себе більшість у Фолькетингу (парламенті Данії). Докладніше в розділі демократія і народовладдя.
Кооперативний рух
Коли в 1870-х роках упали ціни на зерно, данські селяни перейшли на тваринницьку продукцію, насамперед масло та бекон, які продавали до Великої Британії. Селяни об'єднувались у кооперативному русі (andelsbevægelsen) і створювали кооперативні молочарні, кооперативні бійні та споживчі товариства, у яких співпрацювали в закупівлях і виробництві. Основним принципом було голосування «за головами, а не за худобою»: кожен член мав один голос незалежно від того, скількома тваринами він володів. Демократичні принципи кооперативного руху мали великий вплив на сучасне данське суспільство.
Жінки отримують виборче право
Боротьба за рівноправність набрала обертів наприкінці XIX століття, зокрема завдяки товариству Dansk Kvindesamfund, заснованому 1871 року. У 1903 році жінки отримали право голосу на виборах до парафіяльних рад folkekirken (народної церкви Данії), а з 1908 року могли голосувати на виборах до парафіяльних і міських рад. Зі зміною конституції 1915 року, що набула чинності в 1918 році, жінки отримали право голосу на виборах до обох палат Ріксдагу. Данія була серед перших країн світу, які запровадили виборче право для жінок на парламентських виборах.
Світова війна, Данська Вест-Індія та Возз'єднання
Данія була нейтральною під час Першої світової війни (1914-18), але близько 6 000 продансько налаштованих південноютландців загинули на німецькій військовій службі, бо після 1864 року вони стали німецькими громадянами. США побоювалися, що Німеччина окупує Данську Вест-Індію, і після референдуму в Данії острови Сент-Томас, Санта-Крус і Сент-Джон у 1917 році було продано США за 25 мільйонів доларів. Натомість США визнали, що Гренландія належить Данії.
Німеччина програла світову війну, і в 1920 році населення Шлезвігу на двох референдумах голосувало щодо своєї державної належності. У Північному Шлезвігу в лютому 1920 року велика більшість проголосувала за Данію, тоді як Середній Шлезвіг із Фленсборгом у березні проголосував за те, щоб залишитися в Німеччині. 15 червня 1920 року кордон пересунули на південь на його нинішнє місце; повернення Південної Ютландії називають Возз'єднанням (Genforeningen). Незадовго перед тим суперечка про кордон спричинила Великодню кризу (Påskekrisen), коли Крістіан X звільнив уряд. Від часу цієї кризи королівська влада не втручається безпосередньо в політику.
Окупація 1940-45
9 квітня 1940 року Данія була атакована й окупована Німеччиною. Військовий опір тривав лише кілька годин. Уряд і король продовжили роботу, і Данія вела політику співпраці (samarbejdspolitik) з окупаційною владою, щоб пом'якшити умови окупації. У серпні 1943 року в кількох містах спалахнули великі страйки, а коли уряд 29 серпня 1943 року відхилив німецькі вимоги й подав у відставку, політика співпраці закінчилася. У вересні 1943 року було створено Раду свободи (Frihedsrådet) — підпільний комітет, у якому лідери рухів опору координували опір німецькій окупаційній владі.
Порятунок євреїв у жовтні 1943 року
У 1940 році в Данії жило близько 8 000 євреїв. Коли німці в жовтні 1943 року спробували їх заарештувати, данські співгромадяни допомогли понад 7 000 із них переправитися до Швеції. Утім, майже 500 данських євреїв було відправлено до концентраційних таборів у Німеччині. Порівняно з рештою Європи дуже велика частка данських євреїв пережила геноцид — Голокост.
Визволення 5 травня 1945 року
5 травня 1945 року Данію офіційно визволили британські війська. Однак на Борнгольмі німці відмовилися капітулювати, і острів атакували радянські війська, які залишалися там до весни 1946 року. Загалом під час Другої світової війни загинуло близько 7 000 данців. Читайте далі в розділі Данія після 1945 року, у словнику та в нашому гіді з indfødsretsprøven 2026.