Що потрібно знати для іспиту
- Вибори до Фолькетингу (Folketinget — парламенту Данії) мають відбуватися щонайменше раз на чотири роки — це записано в Ґрундлові (Конституції Данії).
- Виборчий вік — 18 років. Для виборів до Фолькетингу потрібно також мати данське громадянство (indfødsret) і постійне місце проживання в королівстві.
- Виборчий бар’єр на виборах до Фолькетингу зазвичай становить 2 відсотки дійсних голосів.
- Муніципальні та регіональні вибори відбуваються кожні чотири роки в листопаді — тут данське громадянство не потрібне.
- Голосувати на місцевих виборах можуть громадяни ЄС, громадяни Ісландії та Норвегії, а також особи, які постійно прожили в Данії чотири роки.
- Вибори до Європейського парламенту відбуваються кожні п’ять років. Данія має 15 із 720 депутатів.
- Усі виборці, які мешкають у Данії, автоматично отримують виборчу картку (valgkort), а до дня виборів можна проголосувати достроково поштою.
- За призначення нових виборів до Фолькетингу відповідає прем’єр-міністр.
Вибори до Фолькетингу: щонайменше раз на чотири роки
Згідно з Ґрундловом, вибори до Фолькетингу мають відбуватися щонайменше раз на чотири роки. Отже, депутати Фолькетингу обираються щонайбільше на чотири роки. Нові вибори призначає прем’єр-міністр — або після чотирьох років, або раніше, якщо він цього забажає.
Вибори до Фолькетингу є загальними, прямими й таємними. Загальні означає, що всі особи з данським громадянством мають виборче право (право голосувати), якщо їм виповнилося 18 років і вони мають постійне місце проживання в королівстві — Данії, Гренландії чи на Фарерських островах. Прямі означає, що голосують безпосередньо за кандидатів або партії. Таємні означає, що ніхто не може бачити, за кого ви голосуєте.
Той, хто має виборче право, зазвичай також має право бути обраним — тобто може висуватися й бути обраним до Фолькетингу. Однак не можна мати судимості за щось, що в очах людей робить особу негідною засідати у Фолькетингу. Обов’язку голосувати немає, але від 2000 року на виборах до Фолькетингу голосували в середньому 86 відсотків виборців — висока частка порівняно з сусідніми країнами.
Виборча система та бар’єр у 2 відсотки
Мандати (місця) у Фолькетингу розподіляються за пропорційною системою. Це означає, що партія за можливості отримує таку саму частку мандатів, яку вона здобула серед поданих дійсних голосів. Якщо партія отримує десять відсотків голосів, вона має отримати приблизно десять відсотків мандатів.
Зазвичай діє виборчий бар’єр: щоб потрапити до Фолькетингу, партія має здобути щонайменше 2 відсотки дійсних голосів. Цей поріг нижчий, ніж у багатьох сусідніх країнах: у Швеції та Норвегії він становить чотири відсотки, у Німеччині — п’ять. Тому у Фолькетингу зазвичай багато партій: від «виборів-зсуву» (Jordskredsvalget) 1973 року (див. Данія після 1945 року) на кожних виборах до парламенту проходило від 7 до 12 партій.
Більшість кандидатів висуваються від партії, що має право участі у виборах. Партії, обрані на попередніх виборах до Фолькетингу, автоматично мають право висуватися; нові партії мусять зібрати підписи (зазвичай близько 20 000). Можна також балотуватися поза партіями за рекомендацією щонайменше 150 виборців свого виборчого округу, але дуже мало кого було обрано в такий спосіб.
Як голосувати: виборча картка та дострокове голосування
Усі виборці, які мешкають у Данії, автоматично отримують виборчу картку (valgkort). У день виборів можна проголосувати двома способами: за конкретного кандидата (особистий голос) або за партію (партійний голос). У бюлетені можна поставити лише одну позначку.
Можна також проголосувати достроково поштою (brevstemme) замість того, щоб приходити на виборчу дільницю. Найчастіше це відбувається так: голос у поштовому конверті подають у центрі обслуговування громадян (Borgerservice) своєї комуни (kommune — муніципалітету). Достроково проголосувати часто можна також, наприклад, у лікарнях і будинках догляду. Коли голоси підраховано, обрані партії ведуть переговори про те, хто формуватиме уряд.
Муніципальні та регіональні вибори: кожні чотири роки в листопаді
Данія складається з 98 комун і п’яти регіонів. Комунами керують обрані населенням муніципальні ради (kommunalbestyrelser), які часто називають міськими радами; їхнього голову називають бургомістром. Регіонами керують регіональні ради (regionsråd). Членів обирають на чотири роки, і вибори відбуваються по всій країні кожні чотири роки в листопаді. Завдання комун і регіонів описано в розділі держава добробуту.
Для місцевих виборів данське громадянство не потрібне. Потрібно мати 18 років і постійне місце проживання в комуні чи регіоні, а крім того, достатньо бути громадянином іншої країни ЄС, Ісландії чи Норвегії або безперервно постійно проживати в Данії протягом останніх чотирьох років перед днем виборів. Більшість загальнонаціональних партій висуваються також на місцевому рівні, але місцеві групи громадян можуть балотуватися за власними списками кандидатів — так званими місцевими списками (lokallister). Явка на цих виборах від 2000 року в середньому становить 73 відсотки.
Вибори до Європейського парламенту
Вибори до Європейського парламенту відбуваються кожні п’ять років. Парламент складається з 720 депутатів із 27 країн ЄС, і Данія має 15 депутатів. Депутати об’єднані за політичними поглядами, а не за країною. Останні вибори відбулися в червні 2024 року. Явка нижча, ніж на інших виборах: у середньому 58 відсотків від 2000 року.
Політичні партії та блоки
Політичні партії — чи не найважливіші учасники данської демократії, але в Ґрундлові вони не згадані. Чотири найстаріші партії Фолькетингу — Соціал-демократи (Socialdemokratiet), Венстре (Venstre), Радікале Венстре (Radikale Venstre) і Консервативна народна партія (Det Konservative Folkeparti) — часто називають «урядотворчими» партіями, бо вони були урядовими партіями явно найбільше років. На виборах до Фолькетингу 2022 року до парламенту пройшло 12 партій.
Партії традиційно поділяють на два крила: буржуазні (праві) партії та партії лівого крила. Партії, які разом мають урядову владу, називають урядовими партіями. Якщо вони разом мають більшість у Фолькетингу, говорять про уряд більшості — як уряд, сформований після виборів 2022 року Соціал-демократами, Венстре та Модератерне (Moderaterne). Проте після Другої світової війни більшість урядів були урядами меншості, які потребують голосів партій підтримки поза урядом. Партії, що виступають проти уряду, називають опозицією. Більше ключових понять пояснено у словнику, а в гіді з indfødsretsprøven ви побачите, як ця тема представлена в іспиті.