ГоловнаТеми › Ґрундлов 1849 року та громадянські свободи

Ґрундлов 1849 року та громадянські свободи

Ґрундлов (Grundloven) 1849 року — це Конституція Данії та фундамент данської демократії. Він гарантує громадянам низку свобод: свободу слова, свободу віросповідання та свободу зібрань. Для indfødsretsprøven (іспиту на данське громадянство) потрібно знати ці права, їхні межі та правила зміни Ґрундлова.

Почати безкоштовно →

Що потрібно знати для іспиту

Ґрундлов 1849 року — Конституція Данії

Ґрундлов Королівства Данія (Danmarks Riges Grundlov) — це конституція Данії. Він встановлює основні правила державного устрою та гарантує населенню низку фундаментальних прав і свобод. Ґрундлов — найвищий закон Данії: Фолькетинг і уряд мають його поважати й не можуть діяти всупереч йому.

До 1849 року Данією майже 200 років (від 1660–61) правили абсолютні монархи на підставі Kongeloven (Королівського закону) 1665 року. У березні 1848 року міщанство Копенгагена зажадало вільної конституції, і король Фредерік VII вирішив виконати цю вимогу. 5 червня 1849 року він підписав першу вільну конституцію Данії. Владу короля відтепер було поділено з народними обранцями, і Данія отримала парламент із двома законодавчими палатами — Фолькетингом і Ландстингом (Landstinget), які разом називалися Ріксдаґ (Rigsdagen). Більше про період до 1849 року читайте в розділі Історія Данії до 1849 року.

Ґрундлов також запровадив поділ влади на три гілки — законодавчу, виконавчу та судову, які мають контролювати й обмежувати одна одну. Утім, спочатку голосувати могли лише чоловіки віком понад 30 років. Жінки та прислуга отримали виборче право лише з Ґрундловом 1915 року. Докладніше про державний устрій — у розділі Демократія і народовладдя.

Політичні свободи

Ґрундлов захищає три права, які називають політичними свободами, бо вони є вирішальними передумовами демократії:

Отже, громадяни можуть висловлюватися, проводити зібрання та створювати об’єднання без попереднього схвалення держави. Ґрундлов забороняє цензуру. Це означає, що уряд не може вимагати, щоб, наприклад, книжки та газети схвалювалися перед публікацією.

Проте будь-яка свобода здійснюється з відповідальністю. Свобода слова діє під відповідальністю перед судами: того, хто ображає честь інших (наклеп, injurier), можуть покарати й зобов’язати сплатити відшкодування. Після неодноразових публічних спалень Корану також заборонено публічно поводитися з певними релігійними писаннями «неналежним» (непристойним) чином. Об’єднання, яке прагне досягти своїх цілей насильством чи іншими незаконними діями, може бути визнане судом незаконним із вимогою його розпуску. Але межі в Данії широкі, й лише суди можуть вирішувати, чи порушено межі гарантованих Ґрундловом прав. Таким чином, свободи захищають окремого громадянина й меншість від зловживання владою з боку більшості.

Свобода віросповідання та folkekirken

Свободу віросповідання було записано в Ґрундлов 1849 року як одну з основних свобод. Вона означає, що кожен може вільно сповідувати релігію, яку бажає, вільно змінювати релігію або взагалі не бути віруючим. Усі громадяни мають однакові громадянські та політичні права незалежно від релігійних переконань. Лише на монарха свобода віросповідання не поширюється: Ґрундлов встановлює, що король має належати до євангелічно-лютеранської церкви — докладніше в розділі Королівський дім.

Водночас Ґрундлов закріплює, що євангелічно-лютеранська церква є данською народною церквою (folkekirken), яку підтримує держава. Церковний податок сплачують лише члени folkekirken. Більше про церкву та свята — у розділі Культура і традиції.

Приватне життя та рівність перед законом

Ґрундлов обмежує можливості держави втручатися в приватне життя окремого громадянина. Він захищає особисту свободу, недоторканність житла, право власності та недоторканність приватного життя. Ґрундлов також містить норми, що забороняють дискримінацію: через віру чи походження не можна розрізняти права громадян або їхній обов’язок виконувати загальні громадянські обов’язки.

Крім того, Ґрундлов надає громадянам право на певні послуги від держави. Діти мають право на безоплатне навчання в народній школі (folkeskole), а громадяни мають право на певну державну допомогу, якщо відповідають умовам закону — див. Держава добробуту. Зрештою саме незалежні суди оцінюють, чи поважають Фолькетинг і уряд ці права; докладніше — у розділі Судова система. Від 1992 року Європейська конвенція з прав людини також є частиною данського законодавства й доповнює свободи та права людини, закріплені в Ґрундлові.

Зміни Ґрундлова та День Конституції

Змінити Ґрундлов зроблено дуже складно, адже він має забезпечувати політичну стабільність і захищати основні права громадян. Зміна Ґрундлова вимагає підтримки як Фолькетингу, так і населення на референдумі. Це, зокрема, гарантує, що випадкова політична більшість не зможе позбавити меншість її прав чи запровадити зовсім інший державний устрій.

Ґрундлов змінювали у 1866, 1915, 1920 та 1953 роках. Зі зміною 1915 року жінки отримали виборче право. На референдумі 1953 року було скасовано Ландстинг, тож Фолькетинг став єдиним законодавчим органом; Ґрундлов також почав діяти для Гренландії, парламентський принцип було записано в текст Ґрундлова, а трон відтепер могла успадковувати жінка. Більше про вибори та референдуми — у розділі Вибори і партії.

5 червня називається Днем Конституції (Grundlovsdag) і щороку відзначається як національне свято з політичними зібраннями по всій країні. Якщо хочете продовжити підготовку, скористайтеся гідом з indfødsretsprøven 2026 або знайдіть ключові поняття у словнику.

Питання у форматі іспиту з цієї теми

Якого року Данія отримала свою першу конституцію?
  1. 1849
  2. 1901
  3. 1920
✓ Правильна відповідь: 1849. Першу вільну конституцію Данії — Danmarks Riges Grundlov — підписав король Фредерік VII 5 червня 1849 року; вона скасувала абсолютну монархію.
Що, зокрема, потрібно для того, щоб змінити Ґрундлов?
  1. Щоб зміну схвалили на референдумі
  2. Щоб зміну схвалив Верховний суд
  3. Щоб зміну схвалив Європейський парламент
✓ Правильна відповідь: Щоб зміну схвалили на референдумі. Ґрундлов можна змінити лише тоді, коли зміну схвалять і Фолькетинг, і населення на референдумі.
Чи потрібно громадянам Данії заздалегідь отримувати дозвіл держави, щоб провести зібрання чи демонстрацію?
  1. Так
  2. Ні
✓ Правильна відповідь: Ні. Свобода зібрань означає, що громадяни можуть проводити зібрання та демонстрації без попереднього схвалення держави.

Усі теми

Ринок праці та данська модельДанія після 1945 року: НАТО, добробут, EF і зелений перехідГеографія Данії та співдружність королівстваІсторія Данії 1849-1945Історія Данії до 1849 рокуДанські цінності: найважливіша тема іспитуДанська демократія і народовладдяКоролівський дім і конституційна монархіяДанська культура і традиціїСудова система: суди та правова захищеність у ДаніїВибори та політичні партії в ДаніїДержава добробуту: данська модель добробуту

Офіційні джерела

Оновлено: 2026-07-07

CitizenPrep — незалежний навчальний сервіс, а не державний орган. Зміст ґрунтується на відкритих джерелах (SIRI, danskogproever.dk) і не є юридичною консультацією. Завжди перевіряйте свою ситуацію в органах влади.

Тренуйтеся на питаннях у форматі іспиту

Безкоштовно · без картки · пояснення вашою мовою.

Почати безкоштовно →