Що потрібно знати до іспиту
- Гаральд Синьозубий (Harald Blåtand) вважається першим королем, який правив усією Данією; він охрестився близько 965 року, а Єллінзькі камені (Jellingstenene) стоять у Єллінгу в Ютландії.
- З Реформацією 1536 року Данія стала протестантською за Крістіана III, і церква перейшла під владу короля замість папи.
- Абсолютизм (enevælden) було запроваджено в 1660-61 роках за Фредеріка III, а Королівський закон (Kongeloven) 1665 року закріпив майже необмежену владу короля.
- Ставнсбонд (stavnsbåndet) 1733 року прив'язував селян до маєтку, де вони народилися; його скасовували з 1788 року.
- За мирною угодою 1814 року після Наполеонівських воєн Данія мусила віддати Норвегію Швеції.
- Першу половину XIX століття називають золотою добою (guldalderen) — з такими іменами, як Ганс Крістіан Андерсен, Серен К'єркегор і Ганс Крістіан Ерстед.
- 5 червня 1849 року Фредерік VII підписав Конституцію Королівства Данія (Danmarks Riges Grundlov), і абсолютизм було скасовано.
Епоха вікінгів (бл. 750-1050)
В епоху вікінгів Данія була об'єднана під владою одного короля. Більшість людей були селянами або торговцями, але вікінги також вирушали в походи Європою, де торгували, грабували та оселялися — зокрема в Англії та Нормандії. Свен Вилобородий завоював Англію, а його син Кнуд Великий правив і Англією, і Данією, і Норвегією, коли держава вікінгів була найбільшою.
Назва «Данмарк» уперше трапляється в межах країни на рунічному камені приблизно 955 року, встановленому королем Гормом Старим на пам'ять про його дружину Тюру. Їхній син Гаральд Синьозубий (Harald Blåtand) вважається першим королем, який правив усією Данією. Близько 965 року він сам установив рунічний камінь, і сьогодні ці камені стоять у Єллінгу (Jelling) в Ютландії — їх називають Єллінзькими каменями (Jellingstenene). Щоб захистити державу, Гаральд Синьозубий близько 980 року збудував низку кільцевих фортець, зокрема Треллеборг.
В епоху вікінгів до Данії прийшло християнство, яке поступово витіснило скандинавську релігію — асатро (віру в асів). Місіонер Ансгар збудував церкви в Гедебю та Рібе у IX столітті, а близько 965 року Гаральд Синьозубий охрестився. На його єллінзькому камені написано, що король Гаральд здобув собі всю Данію й Норвегію і зробив данів християнами. Тому цей камінь часто називають «свідоцтвом про хрещення Данії».
Коротко про Середньовіччя (бл. 1050-1500)
У Середньовіччі за владу боролися король, церква та знать. Королі мусили укладати угоди з вельможами — так звані håndfæstninger (коронаційні грамоти); першу підписав Ерік Кліппінг у 1282 році. З цього періоду походить і Ютландський закон (Jyske Lov) 1241 року з відомим реченням «Законом будується країна». Близько 1350 року країну вразила чума — «Чорна смерть», яка вбила до половини населення. У 1397 році Маргрете I об'єднала Данію, Норвегію та Швецію в Кальмарську унію, у якій Данія була домінівною силою. Унія остаточно розпалася в 1523 році, коли Швеція відокремилася, але Норвегія залишалася в унії з Данією аж до 1814 року.
Реформація 1536 року
Близько 1500 року владу католицької церкви поставили під сумнів протестантські рухи, насамперед учення німецького ченця Мартіна Лютера. У Данії ці ідеї поширював священник Ганс Таусен, а в 1534 році спалахнула громадянська війна між католиками та протестантами. За Крістіана III протестанти перемогли в 1536 році, і того ж року було офіційно проведено Реформацію: Данія стала протестантською країною, король усунув католицьких єпископів, і церква відтепер підпорядковувалася королю, а не папі. Король перебрав церковне майно, Біблію переклали данською, і богослужіння відтепер відбувалося данською мовою. Протестантське (євангелічно-лютеранське) християнство досі є основою folkekirken (народної церкви Данії) — докладніше в розділі про культуру і традиції.
Абсолютизм і Королівський закон 1665 року
Після програних воєн зі Швецією — коли за Роскілльським миром 1658 року Данія назавжди віддала Сконе, Галланд і Блекінге — країна опинилася в кризі. У 1660-61 роках Фредерік III запровадив нову форму правління — абсолютизм (enevælden). Королівська влада відтепер автоматично передавалась у спадок, і король правив цілком одноосібно: він міг сам запроваджувати закони та збирати податки, нікого не питаючи. У 1665 році Данія — єдина серед абсолютних монархій Європи — отримала писаний основний закон, Королівський закон (Kongeloven), який закріпив майже необмежену владу короля. Королівський закон був основою абсолютизму аж до першої демократичної конституції 1849 року.
Ставнсбонд і аграрні реформи
Щоб забезпечити маєтки стабільною робочою силою, король у 1733 році запровадив stavnsbåndet (ставнсбонд): усі селяни мусили залишатися в маєтку, де народилися, доки їм не виповниться 40 років. Більшість селян були орендарями (fæstebønder), які платили податок землевласнику й безоплатно працювали на його землі. З ідеями Просвітництва прийшли аграрні реформи, і з 1788 року ставнсбонд скасували. Селяни тепер могли самі обирати, де жити, і отримали можливість володіти власною землею. Колона Свободи (Frihedsstøtten) у Копенгагені знаменує скасування ставнсбонду.
Втрата Норвегії 1814 року та золота доба
Під час Наполеонівських воєн британський флот атакував Данію — спершу в битві на Копенгагенському рейді в 1801 році, а потім у 1807 році, коли британці бомбардували Копенгаген і захопили данський флот. Після цього Данія стала на бік Франції, і коли Франція програла війну, Данія за мирною угодою 1814 року мусила віддати Норвегію Швеції. Так закінчилася понад 400-річна дансько-норвезька унія.
Попри кризу данська культура, мистецтво й наука розквітли в першій половині XIX століття — цей період називають золотою добою (guldalderen). Фізик Ганс Крістіан Ерстед у 1820 році відкрив електромагнетизм і створив данські слова на позначення кисню (ilt) та водню (brint). Письменник Ганс Крістіан Андерсен став всесвітньо відомим завдяки своїм казкам, які перекладено понад 125 мовами, а філософ Серен К'єркегор вважається засновником екзистенціалістської філософії.
Шлях до Конституції 1849 року
У 1848 році в багатьох європейських столицях спалахнули революції. У Данії революції не сталося, але в березні 1848 року копенгагенські міщани зажадали від короля Фредеріка VII запровадити вільну конституцію. Король виконав вимогу, скасував абсолютистську форму правління й оголосив себе конституційним королем. 5 червня 1849 року він підписав Конституцію Королівства Данія (Danmarks Riges Grundlov). Данія отримала парламент — Ріксдаг (Rigsdagen) — із двома палатами: Фолькетингом і Ландстингом. Чоловіки віком понад 30 років отримали право голосу, тоді як жінки й бідні ще не могли голосувати. Читайте про наступний період в Історії Данії 1849-1945, про саму конституцію — у розділі конституція і права, а складні слова шукайте у словнику.